промучитися
ПРОМУЧИТИСЯ, чуся, чишся, док. Мучитися якийсь час. Три годи, як три дні, промучивсь я в проклятій неволі, на турецькій каторзі, на тих безбожних галерах (П. Куліш, Вибр., 1969, 56); Хоч славнозвісний професор передбачав смерть у найближчі години, Аркадій промучився майже п'ять днів (Вільде, Сестри.., 1958, 96).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | промучуся | промучимося |
2 особа | промучишся | промучитеся |
3 особа | промучиться | промучаться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | промучився | промучилися |
Жіночий рід | промучилася | |
Середній рід | промучилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | промучмося | |
2 особа | промучся | промучтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | промучившись |