промовисто
ПРОМОВИСТО. Присл. до промовистий. - Товариші , - сказав генерал, і це прекрасне слово промовисто прозвучало на площі маленького німецького містечка (Собко, Серце, 1952, 185); - Могло бути гірше! - весело вигукнув підполковник, промовисто поглядаючи на будиночки (Загреб., Європа 45, 1959, 63); Промовисто звучать показники виробничих перемог минулої п'ятирічки (Веч. Київ, 18.ІІ 1971, 2).