промкнути
ПРОМКНУТИ, ну, неш, док., перех., розм., рідко. 1. Пройти, проникнути крізь що-небудь; пронизати. Світ Місяця облив їх [русалок] білі лиця, сині очі та русі, довгі коси, промкнув наскрізь тонку прозору білу одежу (Н.-Лев., IV, 1956, 11).
2. перен. Зрозуміти, осягнути щось, дізнатися про кого-, що-небудь. Ти хіба промкнеш чоловіка, чи п'яниця він, чи ні (Сл. Гр.).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | промкну | промкнемо |
2 особа | промкнеш | промкнете |
3 особа | промкне | промкнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | промкнув | промкнули |
Жіночий рід | промкнула | |
Середній рід | промкнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | промкнімо | |
2 особа | промкни | промкніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | промкнувши |