прищулюватися
ПРИЩУЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРИЩУЛИТИСЯ, люся, лишся, док. 1. Те саме, що мружитися. Очі прищулюються, поволі стулюються повіки (Рибак, Гармати.., 1934, 9).
2. Щільно притулятися до кого-, чого-небудь; притискуватися. І мати й дочка видерлись на піл, рядком прищулились до вікна, пильно і мовчки вдивлялися (Вас., І, 1959, 199); Прищулившись одне до одного, вони мовчки дивились, як над світом поступово виднішає, зірки тануть в попелястому небі (Гончар, Тронка, 1963, 253).
3. Ховатися, намагаючись бути непомітним. Лицар прищулюється в западині гори (Л. Укр., II, 1951, 205); Підступилися ближче і побачили : між двома полукіпками сидить, прищулився чоловік (Головко, І, 1957, 350); // Затихати, зіщулюючись; причаюватися. Вона сховала голову між плечі й прищулилась, неначе сподівалась, що її ось-ось ударять (Гр., І, 1963, 358); Злякано прищулився .. заєць (Донч., II, 1956, 8); * Образно. Село заніміло і прищулилося (Тют., Вир, 1964, 390).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прищулююся | прищулюємося |
2 особа | прищулюєшся | прищулюєтеся |
3 особа | прищулюється | прищулюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прищулюватимуся | прищулюватимемося |
2 особа | прищулюватимешся | прищулюватиметеся |
3 особа | прищулюватиметься | прищулюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | прищулювався | прищулювалися |
Жіночий рід | прищулювалася | |
Середній рід | прищулювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прищулюймося | |
2 особа | прищулюйся | прищулюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | прищулюючись | |
Минулий час | прищулювавшись |