приплутувати
ПРИПЛУТУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИПЛУТАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Заплутуючи, зав'язуючи, приєднувати що-небудь до чогось.
2. перен., розм. Робити причетним кого-небудь до чогось. Параска підважила мішок, допомогла взяти на плечі й відчинила двері перед Марією. - Зачекай... Я скажу Ларивонові, щоб допоміг. - Ларивона сюди не приплутуй (Руд., Остання шабля, 1959, 41); // Безпідставно пов'язувати що-небудь з чимсь. Вона тепер ні про що говорити не може, не приплутавши Маусіка (Л. Укр., V, 1956, 72); - «Коні не винні»... - усміхнувся Максим. - Я знаю, що ти любиш Коцюбинського. Але не приплутуй до наших справ літератури (Рибак, Час.., 1960, 792).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приплутую | приплутуємо |
2 особа | приплутуєш | приплутуєте |
3 особа | приплутує | приплутують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приплутуватиму | приплутуватимемо |
2 особа | приплутуватимеш | приплутуватимете |
3 особа | приплутуватиме | приплутуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | приплутував | приплутували |
Жіночий рід | приплутувала | |
Середній рід | приплутувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приплутуймо | |
2 особа | приплутуй | приплутуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | приплутуючи | |
Минулий час | приплутувавши |