приохочувати
ПРИОХОЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИОХОТИТИ, очу, отиш, док., перех. Викликати бажання зробити, здійснити що-небудь, зайнятися чимсь. Рівний голосок його приохочував і дітей і дорослих до сну, а оповідання його не мали ніколи ні початку, ні кінця (Л. Янов., І, 1959, 253); // Викликати любов до чого-небудь. Канцеляристи-пияки за те, що мати відбила від їх гурту скількохсь юнаків та приохотила до грання, вимазали дьогтем ворота моїй бабусі, у котрої моя мати жила (Минуле укр. театру, 1953, 22); [Килина:] Мені подобалося, що вони промеж себе розмовляли по-українськи, а в зайвий час читали українські книжки.. Вони мене приохотили до рідної мови (Кроп., IV, 1959, 304).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приохочую | приохочуємо |
2 особа | приохочуєш | приохочуєте |
3 особа | приохочує | приохочують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приохочуватиму | приохочуватимемо |
2 особа | приохочуватимеш | приохочуватимете |
3 особа | приохочуватиме | приохочуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | приохочував | приохочували |
Жіночий рід | приохочувала | |
Середній рід | приохочувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приохочуймо | |
2 особа | приохочуй | приохочуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | приохочуючи | |
Минулий час | приохочувавши |