примішаний
ПРИМІШАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до примішати. Через рідку траву блищить глина пополовині з шматками не зовсім чистого граніту, до котрого примішаний якийсь піскуватий м'який состав [суміш] (Н.-Лев., II, 1956, 386); На неї запаморочливо війнуло невідомими пахощами, до яких був примішаний і ладан, і тютюн, і сивуха (Речм., Восн. грози, 1961, 70); Задоволення.. охоплювало Славка вже при самих обзоринах чужої праці, самим почуванням, що й він до цеї справи як-небудь примішаний (Март., Тв., 1954, 293).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | примішаний | примішана | примішане | примішані |
Родовий | примішаного | примішаної | примішаного | примішаних |
Давальний | примішаному | примішаній | примішаному | примішаним |
Знахідний | примішаний, примішаного | примішану | примішане | примішані, примішаних |
Орудний | примішаним | примішаною | примішаним | примішаними |
Місцевий | на/у примішаному, примішанім | на/у примішаній | на/у примішаному, примішанім | на/у примішаних |