примітливий
ПРИМІТЛИВИЙ, а, е, розм. Який має властивість примічати; спостережливий. Примітлива дівчина, - усе в хазяйстві перейма (Сл. Гр.); Катя Шубіна багато чого перебачила в цій закордонній стороні, бачила біженців, полонених, невільників, була примітлива і вірно реагувала на все (Ю. Янов., II, 1954, 52); З'явивсь ти у Ферней, і цинік посивілий, Привідця дум і мод примітливий і смілий, ..Віддав тобі поклін передмогильний свій (Зеров, Вибр., 1966, 393).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | примітливий | примітлива | примітливе | примітливі |
Родовий | примітливого | примітливої | примітливого | примітливих |
Давальний | примітливому | примітливій | примітливому | примітливим |
Знахідний | примітливий, примітливого | примітливу | примітливе | примітливі, примітливих |
Орудний | примітливим | примітливою | примітливим | примітливими |
Місцевий | на/у примітливому, примітливім | на/у примітливій | на/у примітливому, примітливім | на/у примітливих |