примітати
ПРИМІТАТИ, аю, аєш, недок., ПРИМЕСТИ, ету, етеш, док., перех. 1. Мести сміття до якого-небудь місця. Примела сміття до порога та й покинула (Сл. Гр.).
2. Метучи прикидати, прикривати що-небудь. Лежить порожняя Торбина, Неначе драная ряднина; її і в руки не беруть, А іноді і сміттям приметуть (Гл., Вибр., 1957, 85); // безос. Да й примітало сніжком білесеньким (Сл. Гр.).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | примітаю | примітаємо |
2 особа | примітаєш | примітаєте |
3 особа | примітає | примітають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | примітатиму | примітатимемо |
2 особа | примітатимеш | примітатимете |
3 особа | примітатиме | примітатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | примітав | примітали |
Жіночий рід | примітала | |
Середній рід | примітало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | примітаймо | |
2 особа | примітай | примітайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | примітаючи | |
Минулий час | примітавши |