примінитися
ПРИМІНИТИСЯ, мінюся, мінишся, док., до кого, перед ким, розм. Знайти підхід, форму стосунків з ким-небудь; пристосуватися. Примінився [писар] і до голів : який більш хвастає, та величається, та порядки задає, той і не тямить нічого (Кв.-Осн., II, 1956, 264); Він свою куплю так красно покаже, а продасть - добре, такеньки словом перед жінкою приміниться, такого їй новинок порозказує (Вовчок, І, 1955, 217); Борідка клиночком, пальто, чи що воно, на ньому, аж поли-скується. А бриль... куховка, неначе. Як ти примінишся до нього, що ти скажеш йому? (Тесл., З книги життя, 1949, 143).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | примінюся | примінимося |
2 особа | примінишся | примінитеся |
3 особа | приміниться | приміняться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | примінився | примінилися |
Жіночий рід | примінилася | |
Середній рід | примінилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | примінімося | |
2 особа | примінися | примініться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | примінившись |