примушування
ПРИМУШУВАННЯ, я, с. Дія за знач. примушувати. Держава, це - установа для примусу. Раніше це було насильство над усім народом купки багатіїв. А ми хочемо перетворити державу в установу для примушування чинити волю народу (Ленін, 35, 1973, 106); В зв'язку з тим, що процес скостеніння скелета дитини дошкільного і шкільного віку ще не закінчений, неправильна організація навчально-виховної роботи і примушування дитини до непосильних для її віку вправ моторного апарата можуть завдати їй великої шкоди (Шк. гігієна, 1954, 72).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | примушування | примушування |
Родовий | примушування | примушувань |
Давальний | примушуванню | примушуванням |
Знахідний | примушування | примушування |
Орудний | примушуванням | примушуваннями |
Місцевий | на/у примушуванні | на/у примушуваннях |
Кличний | примушування | примушування |