престидижитатор
ПРЕСТИДИЖИТАТОР, а, ч. Фокусник, майстерність якого полягає у швидкості та спритності рухів рук; маніпулятор. Маестро юриспруденції, полковник Сміт на арені люнебурзького процесу.. демонстрував юриспрудентичні фокуси з влучністю дійшлого престидижитатора (Смолич, Після війни, 1945, 26); * У порівн. Кукулик перекидав шмат м'яса язиком у роті туди й сюди, щоб хоч трохи охололо, і червонів щоками, баламутив очі на Кошарного, який спокійно ковтав пекельно-гарячі кавалки, мов престидижитатор вогонь (Загреб., День... 1964, 155).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | престидижитатор | престидижитатори |
Родовий | престидижитатора | престидижитаторів |
Давальний | престидижитаторові, престидижитатору | престидижитаторам |
Знахідний | престидижитатора | престидижитаторів |
Орудний | престидижитатором | престидижитаторами |
Місцевий | на/у престидижитаторі, престидижитаторові | на/у престидижитаторах |
Кличний | престидижитаторе | престидижитатори |