потрюхати
ПОТРЮХАТИ, аю, аєш, док., розм. Побігти підтюпцем, поїхати дрібною риссю. - Ходім, ходім, попаденько, із нами, З молодими козаками. - Попаденька послухала, За чумачками потрюхала (Чуб., V, 1874, 664); Бідний циган.. зірвався на рівні ноги і, обмацуючись та проклинаючи Замфіра, потрюхав до села (Коцюб., І, 1955, 212); Покірно прийняла [коняка] на спину вагу - тільки сумно мотнула головою, глянула з докором на свого мучителя - і потрюхала теж до воріт (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 362).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потрюхаю | потрюхаємо |
2 особа | потрюхаєш | потрюхаєте |
3 особа | потрюхає | потрюхають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | потрюхав | потрюхали |
Жіночий рід | потрюхала | |
Середній рід | потрюхало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потрюхаймо | |
2 особа | потрюхай | потрюхайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | потрюхавши |