поплямити
ПОПЛЯМИТИ, млю, миш; мн. поплямлять; і ПОПЛЯМУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Покрити плямами що-небудь. - Дай сюди, - сказала пані Міланська, бистрим, нервним [нервовим] рухом вихапуючи письмо з Миколових рук, - бач, уже поплямив (Фр., III, 1950, 438); - Ой лихо, що я наробила, - та я ж миску з фарбою перекинула, скільки шмаття поплямила! (Л. Укр., III, 1952, 492).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поплямлю | поплямимо |
2 особа | поплямиш | поплямите |
3 особа | поплямить | поплямлять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поплямив | поплямили |
Жіночий рід | поплямила | |
Середній рід | поплямило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поплямьмо | |
2 особа | поплямь | поплямьте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | поплямивши |