понаплутувати
ПОНАПЛУТУВАТИ, ую, уєш, док. 1. перех. Наплутати багато чого-небудь. Понаплутувати ниток.
2. неперех. Створити безлад багато в чому, наробити багато помилок у чому-небудь. Безконтрольно всім порядкував Галушківський. Ну, а тепер треба розплутувати, бо і з рахунками, і з чим іншим чимало понаплутував (Гр., II, 1963, 86).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понаплутую | понаплутуємо |
2 особа | понаплутуєш | понаплутуєте |
3 особа | понаплутує | понаплутують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | понаплутував | понаплутували |
Жіночий рід | понаплутувала | |
Середній рід | понаплутувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понаплутуймо | |
2 особа | понаплутуй | понаплутуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | понаплутувавши |