помазок
ПОМАЗОК, зка, ч. Щіточка для нанесення мила перед голінням. Береговенко розкрив свою польову сумку, дістав звідти новеньку бритву з ручкою слонової кості, зелену мисочку і розкішний помазок (Збан., Ліс. красуня, 1955, 32); // Щіточка для змазування поверхні чого-небудь чимсь рідким. При ручному склеюванні клейовий розчин наноситься помазком (Стол.-буд. справа, 1957, 225).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | помазок | помазки |
Родовий | помазка | помазків |
Давальний | помазкові, помазку | помазкам |
Знахідний | помазок | помазки |
Орудний | помазком | помазками |
Місцевий | на/у помазку | на/у помазках |
Кличний | помазку | помазки |