поломитися
ПОЛОМИТИСЯ, ломиться; мн. поломляться; док., розм. Те саме, що поламатися. Ось вони [козаки] настигли, Ось вони [з ордою] зчепились; Шаблі забряжчали, Списи поломились (Щог., Поезії, 1958, 230); Хвіст дараби завернуло, гримнуло ним так, що.. задня керма хруснула, мов трісочка, поломився й столець (Хотк., II, 1966, 391).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поломлюся | поломимося |
2 особа | поломишся | поломитеся |
3 особа | поломиться | поломляться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поломився | поломилися |
Жіночий рід | поломилася | |
Середній рід | поломилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поломімося | |
2 особа | поломися | поломіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | поломившись |