покружити
ПОКРУЖИТИ, ружу, ружиш, док. Кружити якийсь час. Покружив я, покружив коло хати та й натрапив на стежку до греблі (Вовчок, VI, 1956, 261); З неба хмаркою промчиться [травень] В буйних порослях пшениці, В яблуневому гіллі Пошумує та покружить, - І дощем рясним та дужим Припадає до землі (Гірник, Сонце.., 1958, 26).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | покружу | покружимо |
2 особа | покружиш | покружите |
3 особа | покружить | покружать |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | покружив | покружили |
Жіночий рід | покружила | |
Середній рід | покружило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | покружімо | |
2 особа | покружи | покружіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | покруживши |