покормити
ПОКОРМИТИ, кормлю, кормиш; мн. покормлять; док., перех., розм. Те саме, що погодувати. - Я собаки покормлю, Покормивши, зажену (Чуб., V, 1874, 193).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | покормлю | покормимо |
2 особа | покормиш | покормите |
3 особа | покормить | покормлять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | покормив | покормили |
Жіночий рід | покормила | |
Середній рід | покормило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | покормімо | |
2 особа | покорми | покорміть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | покормивши |