позабризкувати
ПОЗАБРИЗКУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Забризкати все або багато чого-небудь, усіх або багатьох, у багатьох місцях. Порозхлюпував [горілку], позабризкував усіх, дав збитенщикові п'ять цілкових, поїхав Тимоха дальш [далі] кумедії строїти (Кв.-Осн., II, 1956, 291); Білі стіни будинків нарочито позабризкували чорною й рудою фарбою, щоб вони здавалися ворожим льотчикам руїнами (Кучер, Голод, 1961, 59); // у що. Покривши бризками, забруднити все або багато чого-небудь. Жупани позабризкували в грязь у байраці (Сл. Гр.).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позабризкую | позабризкуємо |
2 особа | позабризкуєш | позабризкуєте |
3 особа | позабризкує | позабризкують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | позабризкував | позабризкували |
Жіночий рід | позабризкувала | |
Середній рід | позабризкувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позабризкуймо | |
2 особа | позабризкуй | позабризкуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | позабризкувавши |