пожнивний
ПОЖНИВНИЙ, а, е. 1. Який проводиться після жнив. Для пожнивних посівів використовують [на Чернігівщині] площі з-під ячменю, ..а інколи й озимої пшениці (Хлібороб Укр., 5, 1964, 8); Пожнивна оранка.
2. Який висівають, який росте, визріває після жнив. Застосування пожнивних культур - кукурудзи на силос та люцерни - дає змогу виробити значну кількість кормів, добре збалансованих на білок (Хлібороб Укр., 8, 1966, 5).
3. Який залишається після жнив. Щоб не витрачати грубі корми для підстилання, сільські трудівники заготовляють пожнивні рештки (стерню), торф, болотні водорості (Наука.., 10, 1963, 28); Завзятому - хвала! Завзятому - любов! Хай все в душі згорить, немов стерня пожнивна, А іскорка надій світитиме їй дивна (Год., Заяча математ., 1961, 148).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | пожнивний | пожнивна | пожнивне | пожнивні |
Родовий | пожнивного | пожнивної | пожнивного | пожнивних |
Давальний | пожнивному | пожнивній | пожнивному | пожнивним |
Знахідний | пожнивний, пожнивного | пожнивну | пожнивне | пожнивні, пожнивних |
Орудний | пожнивним | пожнивною | пожнивним | пожнивними |
Місцевий | на/у пожнивному, пожнивнім | на/у пожнивній | на/у пожнивному, пожнивнім | на/у пожнивних |