подріботіти
ПОДРІБОТІТИ, очу, отиш і ПОДРІБОТАТИ, бочу, бочеш, док., розм. Піти, побігти дрібними, частими кроками. Панотця наче не було в стайні, хутенько подріботав до хати (Март., Тв., 1954, 251); Пріська хотіла запитати, чого їй треба, але дівчинка вже подріботіла до покутя (Л. Янов., І, 1959, 142); Малі конята ліниво подріботіли дорогою у житах (Гавр., Вибр., 1949, 154).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | подрібочу | подріботимо |
2 особа | подріботиш | подріботите |
3 особа | подріботить | подріботять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | подріботів | подріботіли |
Жіночий рід | подріботіла | |
Середній рід | подріботіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | подріботімо | |
2 особа | подріботи | подріботіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | подріботівши |