повтинати
ПОВТИНАТИ, аю, аєш, док., перех. Утнути, відрубати все або багато чого-небудь, у багатьох місцях. Вони пошкандибали до шляху, спираючись на дубові костури, що їх допіру вирубали, навіть не повтинавши гілок з пожухлим листям (Кучер, Голод, 1961, 115); Принадно зеленіли.. смеречки, що їм два роки тому Федір повтинав верхи, аби вшир розросталися (Гжицький, Опришки, 1962, 12).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повтинаю | повтинаємо |
2 особа | повтинаєш | повтинаєте |
3 особа | повтинає | повтинають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | повтинав | повтинали |
Жіночий рід | повтинала | |
Середній рід | повтинало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повтинаймо | |
2 особа | повтинай | повтинайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | повтинавши |