пліч-о-пліч
ПЛІЧ-О-ПЛІЧ, присл. 1. Впритул, поруч. Матюха з Данюшею сіли пліч-о-пліч на генеральшиній канапі (Головко, II, 1957, 46).
2. перен. Єдиним фронтом, об'єднавши свої сили, згуртовано. - Може, послухаємо тих, кого привела до нас революційна солідарність і з ким нам пліч-о-пліч на ворога йти?! (Гончар, II, 1959, 18).