перецінювання
ПЕРЕЦІНЮВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. перецінювати. Він знав, що саме ця дбайливість про загал не раз штовхає графа Адольфа до переборщення, до перецінювання справжніх або навіть видуманих небезпек, що загрожували шляхетському станові (Фр., VI, 1951, 232).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | перецінювання | перецінювання |
Родовий | перецінювання | перецінювань |
Давальний | перецінюванню | перецінюванням |
Знахідний | перецінювання | перецінювання |
Орудний | перецінюванням | перецінюваннями |
Місцевий | на/у перецінюванні | на/у перецінюваннях |
Кличний | перецінювання | перецінювання |