перегороджувати
ПЕРЕГОРОДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕГОРОДИТИ, роджу, родиш, док., перех. 1. Ставлячи стіну, тин і т. ін., розділяти приміщення, простір на частини. - Недавно перегородив здорові старинні сіни стіною й зробив кімнату для дочок, - сказав отець Харитін (Н.-Лев., III, 1956, 186); В будинку довелося розташуватися по-новому. Велику кімнату вирішили перегородити на дві частини (Трубл., І, 1955, 103).
2. Влаштовувати, споруджувати перепону для припинення руху, пересування кого-, чого-небудь. Хоробрі русини Широкі поля червоними щитами перегородили, Собі чести [честі] добуваючи (Мирний, V, 1955, 264); // Бути, ставати перепоною, що заважає рухові, переміщенню кого-, чого-небудь. Найбільші сосни і дуби валились на землю, перегороджували дорогу машинам (Збан., Крил. гонець, 1953, 14); Вузенькі, але глибокі протоки між маленькими озерцями перегороджували шлях (Трубл., Шхуна.., 1940, 81); - А ви куди поспішаєте? - Зорина перегородила юнакові дорогу (Грим., Незакінч. роман, 1962, 105); // перен., рідко. Перешкоджати здійсненню чого-небудь. Аж тепер йому стало ясно, що се за реформа, і він постановив собі, не тратячи часу, перегородити премудрий план пана маршалка (Фр., VII, 1951, 362).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перегороджую | перегороджуємо |
2 особа | перегороджуєш | перегороджуєте |
3 особа | перегороджує | перегороджують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перегороджуватиму | перегороджуватимемо |
2 особа | перегороджуватимеш | перегороджуватимете |
3 особа | перегороджуватиме | перегороджуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | перегороджував | перегороджували |
Жіночий рід | перегороджувала | |
Середній рід | перегороджувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перегороджуймо | |
2 особа | перегороджуй | перегороджуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | перегороджуючи | |
Минулий час | перегороджувавши |