пензлик
ПЕНЗЛИК, а, ч. Зменш.-пестл. до пензель 1. Петриківські майстри здавна вживають як живописний матеріал яєчну темперу, а віртуозність роботи залежить від користування найтоншими пензликами (Нар. тв. та етн., 2, 1957, 95); Утегенов пообіцяв для мене привезти з Акмолінська нові пензлики й фарби (Хор., Ковила, 1960, 55).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пензлик | пензлики |
Родовий | пензлика | пензликів |
Давальний | пензликові, пензлику | пензликам |
Знахідний | пензлик | пензлики |
Орудний | пензликом | пензликами |
Місцевий | на/у пензлику | на/у пензликах |
Кличний | пензлику | пензлики |