пальник
ПАЛЬНИК, а, ч. 1. Прилад для спалювання горючої рідини або газу з певною метою. Зварювальний пальник - це прилад для змішування горючого газу з киснем і одержання постійного концентрованого газового полум'я (Слюс. справа, 1957, 262); На пальниках під стерилізаторами затрепетали сині вогники (Шовк., Людина.., 1962, 202).
2. Частина якої-небудь установки, де утворюється дуже висока температура. В 1956 році в Алжірі французи побудували сонячну батарею.. Потужність цієї геліоустановки.. становить 30 квт, температура пальника досягає 3000о С (Знання... 11, 1965, 28).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пальник | пальники |
Родовий | пальника | пальників |
Давальний | пальникові, пальнику | пальникам |
Знахідний | пальник | пальники |
Орудний | пальником | пальниками |
Місцевий | на/у пальнику | на/у пальниках |
Кличний | пальнику | пальники |