осуджуваний
ОСУДЖУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до осуджувати. Всі дрібні поезії в прозі - це "каплі моєї крові". Повставали з хвилин, де я чула себе.. скривдженою, несправедливо осуджуваною (Коб., III, 1956, 563).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | осуджуваний | осуджувана | осуджуване | осуджувані |
Родовий | осуджуваного | осуджуваної | осуджуваного | осуджуваних |
Давальний | осуджуваному | осуджуваній | осуджуваному | осуджуваним |
Знахідний | осуджуваний, осуджуваного | осуджувану | осуджуване | осуджувані, осуджуваних |
Орудний | осуджуваним | осуджуваною | осуджуваним | осуджуваними |
Місцевий | на/у осуджуваному, осуджуванім | на/у осуджуваній | на/у осуджуваному, осуджуванім | на/у осуджуваних |