осолонцьований
ОСОЛОНЦЬОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до осолонцювати. Зрошувальні канали радгоспу були осолонцьовані (Колг. Укр., 2, 1958, 38).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | осолонцьований | осолонцьована | осолонцьоване | осолонцьовані |
Родовий | осолонцьованого | осолонцьованої | осолонцьованого | осолонцьованих |
Давальний | осолонцьованому | осолонцьованій | осолонцьованому | осолонцьованим |
Знахідний | осолонцьований, осолонцьованого | осолонцьовану | осолонцьоване | осолонцьовані, осолонцьованих |
Орудний | осолонцьованим | осолонцьованою | осолонцьованим | осолонцьованими |
Місцевий | на/у осолонцьованому, осолонцьованім | на/у осолонцьованій | на/у осолонцьованому, осолонцьованім | на/у осолонцьованих |