опус
ОПУС, у, ч. 1. Окремий музичний твір, позначений номером серед інших творів композитора. Тут же [на хуторі] працював він [Чайковський] і над романсами опусу 47 (Мист., 6, 1958, 37).
2. жарт., зневажл. Будь-який літературний, мистецький або науковий твір. Опуси молодих літераторів; Сімейно-драматичний опус.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | опус | опуси |
Родовий | опусу | опусів |
Давальний | опусові, опусу | опусам |
Знахідний | опус | опуси |
Орудний | опусом | опусами |
Місцевий | на/у опусі | на/у опусах |
Кличний | опусе | опуси |