онімечування
ОНІМЕЧУВАННЯ, я, с. Дія і стан за знач. онімечувати і онімечуватися. Багато підлітків років по 12-13 вивезено [під час фашистської окупації] до Німеччини для онімечування і роботи (Довж., III, 1960, 396).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | онімечування | онімечування |
Родовий | онімечування | онімечувань |
Давальний | онімечуванню | онімечуванням |
Знахідний | онімечування | онімечування |
Орудний | онімечуванням | онімечуваннями |
Місцевий | на/у онімечуванні | на/у онімечуваннях |
Кличний | онімечування | онімечування |