омеблювання
ОМЕБЛЮВАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. омеблювати.
2. рідко. Меблі, обстановка. Стіл і стілець доповнюють омеблювання (Коцюб., III, 1956, 145).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | омеблювання | омеблювання |
Родовий | омеблювання | омеблювань |
Давальний | омеблюванню | омеблюванням |
Знахідний | омеблювання | омеблювання |
Орудний | омеблюванням | омеблюваннями |
Місцевий | на/у омеблюванні | на/у омеблюваннях |
Кличний | омеблювання | омеблювання |