одурманювання
ОДУРМАНЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. одурманювати. Історія переконливо свідчить, що релігія завжди була знаряддям духовного закабалення, засобом одурманювання трудящих (Рад. наука про походж. Землі, 1955, 3).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | одурманювання | одурманювання |
Родовий | одурманювання | одурманювань |
Давальний | одурманюванню | одурманюванням |
Знахідний | одурманювання | одурманювання |
Орудний | одурманюванням | одурманюваннями |
Місцевий | на/у одурманюванні | на/у одурманюваннях |
Кличний | одурманювання | одурманювання |