обскурант
ОБСКУРАНТ, а, ч., книжн. Прихильник обскурантизму; мракобіс. - Я вас прошу, не показуйте сього тутешнім лікарям - се такі обскуранти! (Л. Укр., III, 1952, 579); Франко розрізняв дві культури в російському суспільстві - культуру прогресивну і культуру реакційну.., яку він вбачав в діяльності Каткова, Суворіна, Мещерського, Побєдоносцева і інших російських обскурантів (Рад. літ-во, 3, 1957, 52).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | обскурант | обскуранти |
Родовий | обскуранта | обскурантів |
Давальний | обскурантові, обскуранту | обскурантам |
Знахідний | обскуранта | обскурантів |
Орудний | обскурантом | обскурантами |
Місцевий | на/у обскуранті, обскурантові | на/у обскурантах |
Кличний | обскуранте | обскуранти |