обридати
ОБРИДАТИ, аю, аєш, недок., ОБРИДНУТИ, ну, неш, док. Ставати неприємним, нудним від одноманітності, повторення і т. ін.; набридати. Марусі ставало нудно.. І навіть гори, теплими синіми хвилями купані, обридали (Хотк., II, 1966, 58); Виє вітер, довго виє, навіть слухать обрида (Сим., Земне тяжіння, 1964, 71); Всякому обридне два місяці з хворою возитися (Л. Янов., І, 1959, 55); // Ставати противним, осоружним. Вона обридла йому гірше печеної редьки (Н.-Лев., IV, 1956, 229); Різниця в поглядах та в смаках довела, врешті, до того, що вони обридли одно одному і мусили розійтись (Коцюб., II, 1955, 135); [Анна:] Обрид він [чоловік] мені. Лучче б був гнив собі у криміналі (Фр., IX, 1952, 130); // безос. Очам видно, та ногам обридло (Укр.. присл.., 1955, 199); Плив-плив [Еней], що аж обридло, І море так йому огидло, Що бісом на його дививсь (Котл., І, 1952, 70).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обридаю | обридаємо |
2 особа | обридаєш | обридаєте |
3 особа | обридає | обридають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обридатиму | обридатимемо |
2 особа | обридатимеш | обридатимете |
3 особа | обридатиме | обридатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | обридав | обридали |
Жіночий рід | обридала | |
Середній рід | обридало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обридаймо | |
2 особа | обридай | обридайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | обридаючи | |
Минулий час | обридавши |