облямований
ОБЛЯМОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до облямувати. До неділі біла літня сукня, облямована шовковими рожевими стрічками, вже була готова (Н.-Лев., III, 1956, 135); До кімнати зайшла молода дівчина в пальті, облямованому хутром на полах і рукавах (Добр., Тече річка.., 1961, 3); Чорні очі Замфірові, його довгасте, повне обличчя, облямоване низько стриженою чорною бородою, так і світяться задоволенням (Коцюб., І, 1955, 188); На кожному дереві кришталеві грона, облямовані зеленим листям (Жур., Вел. розмова, 1955, 138); Двір - тепер зелений та чистий, кругом облямований коморами, загородами (Мирний, І, 1949, 368); // облямовано, безос. присудк. сл. - Дворяни знали, які собі двері ставити! Дуб у два шари навхрест - по півтора дюйми стелина, на каруку і на гвинтах, ще й міддю облямовано (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 586).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | облямований | облямована | облямоване | облямовані |
Родовий | облямованого | облямованої | облямованого | облямованих |
Давальний | облямованому | облямованій | облямованому | облямованим |
Знахідний | облямований, облямованого | облямовану | облямоване | облямовані, облямованих |
Орудний | облямованим | облямованою | облямованим | облямованими |
Місцевий | на/у облямованому, облямованім | на/у облямованій | на/у облямованому, облямованім | на/у облямованих |