обдутий
ОБДУТИЙ, а, е. Збільшений, потовщений в об'ємі (від набряклості, настовбурчування пір'я, шерсті і т. ін.). Зажурився бідний чумак, Що й копієчки не мав, Та й сів собі кінець стола, Як обдутая сова (Чуб., V, 1874, 1063); Поглянула я тоді спильна на його: червоний, обдутий якийсь він, очі в його якось померхли... (Вовчок, І, 1955, 277).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | обдутий | обдута | обдуте | обдуті |
Родовий | обдутого | обдутої | обдутого | обдутих |
Давальний | обдутому | обдутій | обдутому | обдутим |
Знахідний | обдутий, обдутого | обдуту | обдуте | обдуті, обдутих |
Орудний | обдутим | обдутою | обдутим | обдутими |
Місцевий | на/у обдутому, обдутім | на/у обдутій | на/у обдутому, обдутім | на/у обдутих |