неіснуючий
НЕІСНУЮЧИЙ, а, е. Який не існує, якого немає. Старий [хірург] .. механічним рухом шукав на рукаві хатнього халата неіснуючі зав'язки (Вол., Місячне срібло, 1961, 62); Підробивши документи, Геннадій Курай помандрував по світу, виступаючи то в ролі адміністратора неіснуючого гастрольбюро, то видавав себе за фінагента (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 141).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | неіснуючий | неіснуюча | неіснуюче | неіснуючі |
Родовий | неіснуючого | неіснуючої | неіснуючого | неіснуючих |
Давальний | неіснуючому | неіснуючій | неіснуючому | неіснуючим |
Знахідний | неіснуючий, неіснуючого | неіснуючу | неіснуюче | неіснуючі, неіснуючих |
Орудний | неіснуючим | неіснуючою | неіснуючим | неіснуючими |
Місцевий | на/у неіснуючому, неіснуючім | на/у неіснуючій | на/у неіснуючому, неіснуючім | на/у неіснуючих |