непогідний
НЕПОГІДНИЙ, НЕПОГОДНИЙ, а, е. Хмарний і дощовий; непогожий. Непогідного дня і хмарного Я із города йшов вечором (Фр., XIII, 1954, 134); Я поринула у свою власну, розлючену, зневолену душу, мов у яку непогідну бурливу ніч (Коб., І, 1956, 193); Увесь день дув холодний вітер, ішов дрібний дощ. Ніч була темна і непогодна (Вол., Самоцвіти, 1952, 154).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | непогідний | непогідна | непогідне | непогідні |
Родовий | непогідного | непогідної | непогідного | непогідних |
Давальний | непогідному | непогідній | непогідному | непогідним |
Знахідний | непогідний, непогідного | непогідну | непогідне | непогідні, непогідних |
Орудний | непогідним | непогідною | непогідним | непогідними |
Місцевий | на/у непогідному, непогіднім | на/у непогідній | на/у непогідному, непогіднім | на/у непогідних |