недійсність
НЕДІЙСНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до недійсний. Недодержання форми, що вимагається законом, веде до недійсності правочину лише в тому випадку, коли такий наслідок недодержання форми прямо в законі зазначений (Цив. кодекс УРСР, 1950, 9).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | недійсність | недійсності |
Родовий | недійсності, недійсности | недійсностей |
Давальний | недійсності | недійсностям |
Знахідний | недійсність | недійсності |
Орудний | недійсністю | недійсностями |
Місцевий | на/у недійсності | на/у недійсностях |
Кличний | недійсносте | недійсності |