недоруйнований
НЕДОРУЙНОВАНИЙ, а, е. Не остаточно зруйнований. Хлопці кинулися на здоровенну кучугуру цегли, з котрої, схилившись набік, високо виходив угору стовп з недоруйнованої стіни (Мирний, І, 1954, 256); Де-не-де, мов усохлії й обгорілії руки, простягались до неба недоруйнованії димарі (Морд., І, 1958, 89).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | недоруйнований | недоруйнована | недоруйноване | недоруйновані |
Родовий | недоруйнованого | недоруйнованої | недоруйнованого | недоруйнованих |
Давальний | недоруйнованому | недоруйнованій | недоруйнованому | недоруйнованим |
Знахідний | недоруйнований, недоруйнованого | недоруйновану | недоруйноване | недоруйновані, недоруйнованих |
Орудний | недоруйнованим | недоруйнованою | недоруйнованим | недоруйнованими |
Місцевий | на/у недоруйнованому, недоруйнованім | на/у недоруйнованій | на/у недоруйнованому, недоруйнованім | на/у недоруйнованих |