НЕВПОПАД, присл. Те саме, що невлад 1, 2. Засмучене обличчя Максима і невпопад мовлені слова свідчили, що і у нього на душі не дуже-то спокійно... (Рибак, Час.., 1960, 718); Катеринка ніби ще більше захрипла, а бубон трахкотів невпопад... (Чаб., Катюша, 1960, 11).