напайка
НАПАЙКА, и, ж. 1. Дія за знач. напаяти, напаювати. Перед напайкою твердосплавні пластинки очищаються.. від грязі і фарби (Технол. різального інстр., 1959, 107).
2. Напаяний на чомусь шматок металу. Швидкорізальна сталь буде економитись за рахунок впровадження зубил з напайками з твердих сплавів (Роб. газ., 20.1 1966, 1).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | напайка | напайки |
Родовий | напайки | напайок |
Давальний | напайці | напайкам |
Знахідний | напайку | напайки |
Орудний | напайкою | напайками |
Місцевий | на/у напайці | на/у напайках |
Кличний | напайко | напайки |