намагання
НАМАГАННЯ, я, с. Дія за знач. намагатися. Спробував був зазирнути туди [у стодолу], але невдале намагання: двері були міцно зачинені на замок (Донч., І, 1956, 57); її дратує ота його впевненість у власній безгрішності, намагання всіх на свій лад перевиховувати (Гончар, Тронка, 1963, 147); В такій невикінченій формі.. віддаю я його ["Атта Троль"] тепер публіці, покоряючись намаганням, що справді не від мене походять (Л. Укр., IV, 1954, 132).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | намагання | намагання |
Родовий | намагання | намагань |
Давальний | намаганню | намаганням |
Знахідний | намагання | намагання |
Орудний | намаганням | намаганнями |
Місцевий | на/у намаганні | на/у намаганнях |
Кличний | намагання | намагання |