належувати
НАЛЕЖУВАТИ1, ую, уєш, недок., розм. Довго, досхочу лежати; відпочивати, відлежуватися. Вона виспалась зарані, належувати - обридло, іти - нікуди (Мирний, III, 1954, 235).
НАЛЕЖУВАТИ2, ую, уєш, недок., НАЛЕЖАТИ, жу, жиш, док., перех., розм. Довго лежачи, викликати застій крові, оніміння якоїсь частини тіла. - Лягав би ти, Матвію, відпочивати. - Ніч довга, встигну боки належати (Цюпа, Назустріч.., 1958, 389).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | належую | належуємо |
2 особа | належуєш | належуєте |
3 особа | належує | належують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | належуватиму | належуватимемо |
2 особа | належуватимеш | належуватимете |
3 особа | належуватиме | належуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | належував | належували |
Жіночий рід | належувала | |
Середній рід | належувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | належуймо | |
2 особа | належуй | належуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | належуючи | |
Минулий час | належувавши |