налатувати
НАЛАТУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЛАТАТИ, аю, аєш, док., перех. Ставити латку на чому-небудь; латати щось. - О, вже й подався [Артем]. Хоч би ж був латку дав налатати (Головко, II, 1957, 209); * Образно. Міниться обличчя панотця, але він якось таки налатує його клаптями побожності (Стельмах, Хліб.., 1959, 509).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | налатую | налатуємо |
2 особа | налатуєш | налатуєте |
3 особа | налатує | налатують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | налатуватиму | налатуватимемо |
2 особа | налатуватимеш | налатуватимете |
3 особа | налатуватиме | налатуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | налатував | налатували |
Жіночий рід | налатувала | |
Середній рід | налатувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | налатуймо | |
2 особа | налатуй | налатуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | налатуючи | |
Минулий час | налатувавши |