накатний
НАКАТНИЙ, а, е, 1. Покритий, устелений накатом (у 2, 3 знач.).
2. спец. Який служить, призначений для накатки (у 1 знач.). Накатна машина.
3. спец. Виготовлений способом накатки (у 1 знач.). Впровадження досвіду Мінського тракторного заводу по фрезеруванню шліців накатними головками дасть можливість річну програму з цієї операції виконати за три-чотири місяці (Роб. газ., 28.УІІІ 1962, 2).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | накатний | накатна | накатне | накатні |
Родовий | накатного | накатної | накатного | накатних |
Давальний | накатному | накатній | накатному | накатним |
Знахідний | накатний, накатного | накатну | накатне | накатні, накатних |
Орудний | накатним | накатною | накатним | накатними |
Місцевий | на/у накатному, накатнім | на/у накатній | на/у накатному, накатнім | на/у накатних |