надвисокий
НАДВИСОКИЙ, а, е, спец. Який значно перевищує звичайний ступінь якої-небудь якості, якого-небудь стану і т. ін. Фізики досліджують стан матерії, стиснутої до надвисоких тисків, нагрітої до надвисоких температур і вміщеної в надпотужні магнітні поля (Наука.., 8, 1962, 22); Зростання виробництва кольорових і рідкісних металів, а також металів і сплавів надвисокої чистоти дає можливість випускати дедалі зростаючу кількість нових досконалих машин і приладів (Ком. Укр., 5, 1967, 14).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | надвисокий | надвисока | надвисоке | надвисокі |
Родовий | надвисокого | надвисокої | надвисокого | надвисоких |
Давальний | надвисокому | надвисокій | надвисокому | надвисоким |
Знахідний | надвисокий, надвисокого | надвисоку | надвисоке | надвисокі, надвисоких |
Орудний | надвисоким | надвисокою | надвисоким | надвисокими |
Місцевий | на/у надвисокому, надвисокім | на/у надвисокій | на/у надвисокому, надвисокім | на/у надвисоких |