надбудовний
НАДБУДОВНИЙ, а, е. Прикм. до надбудова 2. Суспільним наукам, як надбудовному явищу, зокрема історичній науці, партія відводить винятково важливу роль (Укр. іст. ж., 2, 1960, 21).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | надбудовний | надбудовна | надбудовне | надбудовні |
Родовий | надбудовного | надбудовної | надбудовного | надбудовних |
Давальний | надбудовному | надбудовній | надбудовному | надбудовним |
Знахідний | надбудовний, надбудовного | надбудовну | надбудовне | надбудовні, надбудовних |
Орудний | надбудовним | надбудовною | надбудовним | надбудовними |
Місцевий | на/у надбудовному, надбудовнім | на/у надбудовній | на/у надбудовному, надбудовнім | на/у надбудовних |